Конспект уроку
з української мови на тему:
Прислівник : загальне значення,
морфологічні
ознаки, синтаксична роль.
Розряди
прислівників.
(Соціокультурна змістова лінія: Мова –
скарбниця духовності народу)
Мета:
l Вказати на загальне значення,
морфологічні ознаки та синтаксичну роль прислівника; навчати знаходити
прислівники в реченні; збагачувати словниковий запас;
l Розвивати усне та писемне
мовлення учнів, вміння виділяти головне, узагальнювати та систематизувати
матеріал;
l
Сприяти вихованню любові до рідної мови, слова.
Обладнання:
p Таблиця: Прислівник як частина
мови.
p Дидактичний матеріал.
p Індивідуальні картки.
p Ілюстративний матеріал.
p Комп’ютер, мультимедійний проектор, екран.
Методи
роботи: робота в
групах; метод „Мікрофон”; метод групового дослідження; асоціативний рядок
Тип
уроку: урок
вивчення нового матеріалу
Клас: 7
Епіграф:
Мова – духовне багатство народу
В.О.Сухомлинський
Підготувала:
вчитель української мови та літератури
гімназії №
9
Кіровоградської міської ради
Кіровоградської області
Дуняшенко Наталія Василівна
Перебіг уроку:
Вступне
слово вчителя:
День добрий, друзі! Ще один урок
До нас прийшов за розкладом
сьогодні.
Отож давайте зробимо ще крок,
Щоб знов пірнуть у мовну цю
безодню.
II. Оголошення теми й мети уроку
Тема...
(Слайд
№ 1)
Мета... (Слайд № 2)
Соціокультурна
змістова лінія:
Мова – скарбниця духовності народу
(Слайд № 3)
Споконвіку було Слово, і Слово в Бога було, і Бог було Слово. Бо мова – то цілюще джерело, і
хто не припадав до неї вустами, той сам усихає від спраги.
Тож розмістімося сьогодні біля цього чистого джерела,
напиймося його живлющої води, піднімімося ще на одну сходинку пізнання.
III. Мотивація до навчальної діяльності
- Перед вами на партах лежать символічні голуби –
птахи миру та злагоди. Напишіть, будь ласка, на стрічці побажання (очікування)
щодо нашого уроку (Висловлення побажань методом „Мікрофон”).
Довідка: отримати нові знання з теми; цікавих думок;
спілкування; гарних оцінок; поповнення словникового запасу; вміти ставити
питання до прислівників та визначати їх в реченнях.
IV.
Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
Вчитель:
Сьогодні ми з
вами проводимо незвичайний урок, адже будемо працювати в групах:
I група: „Юні теоретики та практики”
II група: „Юні дослідники”
III група: „Кмітливі й винахідливі”
Вашу
роботу на уроці будуть оцінювати експерти.
Отже, передусім надаємо слово „Юним теоретикам”
I група: „Юні
теоретики та практики”
Виступи
учнів „Я – лінгвіст”
Зв’язна розповідь про прислівник як частину мови (за
опорною таблицею)
Перший теоретик (Слайд № 4)
Прислівник – це...
|
Морфологічні ознаки?
|
Синтаксична роль?
|
Незмінна самостійна частина
мови, що виражає...
|
Ознаку дії: виразно читати
|
Іншої ознаки:
дуже високо
|
Предмета:
дорога
навпростець
|
Як незмінна частина мови, не
має закінчення: удень, близько, згарячу
|
- У реченні найчастіше пов’язаний за змістом із дієсловом-присудком і є обставиною:
Сріблясто мерехтить угорі Чумацький Шлях.
- Іноді пов’язаний за
змістом з іменником і є означенням: Місяць (який?) уповні сів на підвіконні.
|
Робота з індивідуальною карткою
Завдання: В поданому тексті підкреслити
прислівники, вказати розряд за значенням
Світ квітів серед зими
Восени (коли? часу) біля теплиці розцвіли хризантеми.
Вони не бояться холодних туманів. Та ось з півночі прийшов мороз. Замерзла вода
у відрі. Треба рятувати хризантеми від холоду. Ми пересадили їх у горщики і
поставили в теплицю. Обрізали стебла. Хризантеми знову (як? яким
способом? способу дії) зазеленіли, а потім (коли? часу) і зацвіли. Вранці (коли?
часу) я прокинулась, бачу – на дворі сніг. Сніг і сонце. Я хутчій (як?
яким способом? способу дії) у теплицю. Цвітуть хризантеми – білі, сині,
блакитні. А надворі (де? місця) сніг. Усміхаються хризантеми
сонечку ясному.
II група: „Юні
дослідники”
Перший дослідник (Слайд № 6)
Аналізуємо
текст
Завдання: Прочитати
поезію напам’ять. Виписати прислівники, вказати розряд за значенням, зробити
висновок, прислівників якого розряду використано в тексті найбільше робота
біля дошки.
МОВА
Як
парость виноградної лози,
Плекайте
мову.
Пильно й ненастанно
Політь
бур’ян.
Чистіша
від сльози
Вона хай
буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм
живим життям.
Максим Рильський
Прислівник
|
На яке питання відповідає
|
Розряд
|
пильно
|
Як?
|
Якісно-означальні
|
ненастанно
|
Як?
|
Якісно-означальні
|
вірно
|
Як?
|
Якісно-означальні
|
слухняно
|
Як?
|
Якісно-означальні
|
щоразу
|
Коли?
|
Обставинні
(часу)
|
Другий дослідник (Слайд № 7)
УКРАЇНСЬКА
МОВА (пам'яті Т.Г.Шевченка)
Діамант дорогий на
дорозі лежав,-
Тим великим шляхом
люд усякий минав,
І ніхто не пізнав
діаманта того.
Йшли багато людей і топтали його,
Але раз тим шляхом
хтось чудовий йшов,
І в пилу на шляху
діамант він найшов.
Камінець дорогий він одразу пізнав,
І додому приніс, і гарненько,
як знав,
Обробив, обточив
дивний той камінець,
І уставив його у
коштовний вінець.
І промінням ясним
всіх людей здивував,
І палаючим огнем кольористо блищить,
І проміння його усім
очі сліпить.
Прислівник
|
На яке питання відповідає
|
Розряд
|
одразу
|
Як?
|
Якісно-означальні
|
додому
|
Куди?
|
Обставинні
(місця)
|
гарненько
|
Як?
|
Якісно-означальні
|
кольористо
|
Як?
|
Якісно-означальні
|
Третій дослідник (Слайд № 8)
Так в пилу на шляху наша мова була,
І мислива рука її з
пилу взяла.
Полюбила її, обробила
її,
Положила на ню усі
сили свої,
І в народний вінець,
як в оправу, ввела,
І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.
І на злість ворогам
засіяла вона,
Як алмаз дорогий, як
та зоря ясна.
І сіятиме вік, поки сонце стоїть,
І лихим ворогам буде
очі сліпить.
Хай же ті вороги поніміють
скоріш,
Наша ж мова сія щогодини ясніш!
Хай коштовним добром
вона буде у нас,
Щоб і сам здивувавсь
у могилі Тарас,
Щоб, поглянувши сам
на створіння своє,
Він побожно сказав: „Відкіля нам сіє?!”
Володимир
Самійленко
Прислівник
|
На яке питання відповідає
|
Розряд
|
вище
|
Куди?
|
Обставинні
(місця)
|
вік
|
Допоки?
|
Обставинні
(часу)
|
щогодини
|
Коли?
|
Обставинні
(часу)
|
ясніш
|
Як? Яким способом?
|
Способу
дії
|
побожно
|
Як?
|
Якісно-означальні
|
відкіля
|
Звідки?
|
Обставинні
(місця)
|
Робота з індивідуальною карткою
Завдання: В поданому тексті підкреслити
прислівники, вказати розряд за значенням
Як ми їхали з поля
Улітку (коли? часу) ми їздили з мамою в поле за сіном.
Мама наклала великий віз сіна. Ув’язала сіно вірьовкою. Коні йшли поволі
(як? яким способом? способу дії). Ми сиділи на сіні високо-високо.
(де? місця) Зайшло сонце, на небі загорілися зірочки. Я ліг на сіно й
дивився на небо. І ось наш віз уже не віз, а великий човен. Ми пливемо по морю.
Над нами – зірки. Вони близько (де? місця). Піднімеш руку і
дістанеш зірочку. Десь далеко (де? місця) зелені береги. Там (де? місця) співає перепілка, грають на
скрипках коники. Наш човен зупинився, а зірочки гойдаються. Приплив човен до
берега. Мама встає, а мені ще хочеться полежати.
III група: „Кмітливі й
винахідливі”
1. Лінгвістична гра “Прихована частина мови” (Слайд № 9)
Завдання:
Запитання - відповідь
·
З давніх - давен – споконвіку
·
Антонім до слова ліворуч – праворуч
·
Ненароком – мимохіть, мимоволі
·
Босо – босоніж
·
З лівого боку – ліворуч
·
Обома руками
- обіруч
·
Діючи в боротьбі із супротивником прикладом,
холодною зброєю – врукопаш
·
В одну нитку, в один прошарок – водносталь
·
Завжди – постійно, всякчас
Добре,
яка це частина мови вийшла у нас – Прислівник.
2. Лінгвістична гра „Утвори прислівник” (Слайд № 10)
Завдання: Із кожної
групи запропонованих складів утворіть і запишіть прислівники, з трьома (на
вибір) складіть речення:
Ве, не,
ло, се –
Но, не,
руш, по –
Да, ко,
не, ле –
Ку, вліт –
Зим, в, ку –
Ру, вго –
Руч, во, лі –
Довідка: невесело,
непорушно, недалеко, влітку, взимку,
вгору, ліворуч
3. Лінгвістична гра „Приковані слова” (Слайд № 11)
Завдання:
Утворіть і запишіть прислівники, з трьома (на вибір) складіть речення:
1.
в _ _ _ _ у;
2.
н _ _ _ _ _ з;
3.
з _ _ _ у;
4.
в _ _ _ о;
5.
з _ _ _ _ _ _ у;
6.
в _ _ _ _ _ _ _ у;
7.
н _ _ _ _ _ _ _ _ _ ч;
8.
б _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ у;
9.
щ _ _ _ _ і;
10.
б _ _ _ _ _ ж;
11.
с _ _ _ _ _ _ а;
12.
щ _ _ _ _ _ _ _ _ _ е.
Довідка: Влітку,
напоказ, збоку, вліво, замолоду, внакладку, нашвидкуруч, безперестанку, щоночі,
босоніж, спідлоба, щонайбільше.
Робота з індивідуальною карткою
Завдання: В поданому тексті підкреслити
прислівники, вказати розряд за значенням
Коли починається осінь
Уранці (коли? часу) ластівки тривожно (як? якісно-означальний) літали
над селом. Потім (коли? часу) зібрались у велику зграю. Сіли
рядочком на телефонні проводи і про щось тихо (як? якісно-означальні)
пищали. Це вони радились, коли летіли в теплі краї. Наступного дня ластівок
уже не стало. Куди (куди? місця) вони полетіли? І як вони знають,
що наближається осінь? Адже дні ще теплі. Сонце ласкаво (як?
якісно-означальний) гріє. Я люблю осінні сонцесяйні вечори. Довго,
дуже довго (як? якісно-означальний) горить багряний вогник
вечірньої зорі. І листя на тополях здається багряним. Це відблиск зорі. Вода в
заснулому ставу – як вечірня зоря. Тільки на ставу вечорами гомін: ночують
птахи, перелітаючи на південь. На ранок став покривається пеленою туману. На
траві – роса. Роса якась сива, не така, як улітку (коли? часу).
Починається осінь.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота
біля дошки (Слайд
№ 12)
Виписати прислівники, пояснити морфологічні ознаки, з’ясувати
синтаксичну роль, дати повне визначення прислівнику.
Дощі випадали щоденно. Вискочить сонце на мить на
блакитну полянку, гляне на себе в калюжу, і знову лізуть на нього важкі
хмари. Ми йдемо серед поля. Широко, гарно, спокійно.
2. Запишіть висловлювання про мову, підкресліть прислівники,
вкажіть розряд (Слайд
№ 13)
Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі її плекатимемо
(О. Гончар).
Той, хто зневажливо ставиться до
рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе (О. Гончар).
Мова — універсальна, але користування нею вкрай
індивідуальне. Це своєрідний енергопровід: від одного до іншого, від одного до
багатьох
(П. Мовчан).
3.
Творче конструювання (Слайд № 14)
Відновіть прислів’я.
Поясніть, як ви його розумієте. Прислівники випишіть, з’ясуйте, до якого розряду за
значенням кожен із них належить.
І від солодких слів ...
Краще переконувати словами, ...
Хто багато обіцяє, ...
Довідка:
той рідко
слова дотримує; як кулаками; буває гірко.
VI. Рефлексія. Оцінювання учнів.
1. „Мікрофон”
1.
Чи здійснилися ваші очікування?
2.
Що вам на уроці найбільше сподобалося?
3.
Яким чином здобуті сьогодні знання ви зможете використати практично?
2. „Асоціативний рядок” до
поняття: „Знати рідну мову...”
П
|
Р
|
Е
|
С
|
Т
|
И
|
Ж
|
Н
|
О
|
|||||||||||||||
Р
|
Е
|
А
|
Л
|
Ь
|
Н
|
О
|
|||||||||||||||||
С
|
Т
|
И
|
Л
|
Ь
|
Н
|
О
|
|||||||||||||||||
С
|
А
|
М
|
О
|
Б
|
У
|
Т
|
Н
|
Ь
|
О
|
||||||||||||||
Л
|
Е
|
Г
|
К
|
О
|
|||||||||||||||||||
П
|
О
|
Т
|
Р
|
І
|
Б
|
Н
|
О
|
||||||||||||||||
Ц
|
І
|
К
|
А
|
В
|
О
|
||||||||||||||||||
Р
|
Е
|
В
|
Н
|
О
|
|||||||||||||||||||
Я
|
К
|
Н
|
А
|
Й
|
П
|
И
|
Л
|
Ь
|
Н
|
І
|
Ш
|
Е
|
|||||||||||
С
|
Т
|
І
|
Й
|
К
|
О
|
||||||||||||||||||
VII. Домашнє завдання
Достатній рівень
§ 30 правила вивчити;
Вправа 348 (с. 193): Перепишіть.
Після кожного прислівника запишіть у дужках, до якого розряду за значенням він
належить.
Виписати з орфографічного
словника по 5 прислівників на літери „с”, „р”, „я” (індивідуальне
завдання).
Високий рівень
Написати твір-мініатюру на тему: „Мова
– скарбниця духовності народу”, використовуючи прислівники;
Скласти акровірш до поняття
„Прислівник” (індивідуальне завдання).
Бібліографія:
1.
Інтерактивні технології на уроках української словесності / Укладач Раїса
Орищин. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 160 с.
2.
Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. – К.: Радянська школа. –
Т.3. – 1977 .
3.
Орфографічний словник української мови / Укладач С.І. Головащук та ін. –
К.: Довіра, 1994. – 864 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар