Чи згодні ви з тим, що риби мовчать? Тоді як
вони розуміють одна одну…
(за казкою-притчею Емми
Андієвської «Говорюща риба»)
Тема: Емма Андієвська. Сучасна українська письменниця і
художниця. Її казка-притча «Говорюща риба». Порушення питань моралі, дружби ,
сили слова.
Мета: допомогти
учням глибше усвідомити притчевий зміст і художню вартість казки; розвивати навички визначення головної
думки твору, ключових фраз; висловлювати свої думки про прочитане; сприяти
вихованню поваги до морально-етичних цінностей, що допомагає бачити і розуміти
красу світу.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу з ІКТ-супроводом.
Методи, прийоми, форми роботи: гронування, «Займи позицію»,
технологія «Незакінчене речення», «Мікрофон», клоуз-тест.
Клас: 6
Обладнання: портрет письменниці,
збірки її творів, репродукції її картин, мультимедійні слайди.
Епіграф:
Вірний
приятель – то найбільший скарб.
Очікування:
·
знатимуть окремі факти біографії Е. Андієвської;
·
зміст казки-притчі «Говорюща риба»;
·
умітимуть виразно і вдумливо читати казку,
виділяти її фантастичні елементи;
·
визначати
головну думку твору, відшукавши в ньому ключові фрази.
Підготувала:
вчитель української мови та літератури
гімназії № 9
Кіровоградської міської ради
Кіровоградської області
Дуняшенко Наталія Василівна
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вчитель:
Наш
урок цікавим буде!
Казку
люблять усі люди!
І
дорослі, і малі,
Тобто,
й наші школярі.
Будемо
ми працювати,
Й руку
вправно піднімати.
Казка
кличе нас усіх,
Починаємо
мерщій!..
II. Мотиваційний етап
Вчитель:
- Сьогодні на уроці відбудеться знайомство з
українською письменницею та художницею Еммою
Андієвською, автором казки-притчі «Говорюща риба».
Очікування: «Мікрофон»
На основі вивчення теми я хочу навчитися…
пояснювати…,
розкривати…,
називати…,
схарактеризувати…,
дискутувати…,
аргументувати…,
дати власну оцінку…
ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
Чому, особливе місце серед сучасних українських
авторів посідає незвичайна письменниця й художниця Емма Андієвська? Відповідь
на це питання нам допоможуть знайти наші літературознавці, мистецтвознавці та кінематографи.
Літературознавці
Емма Іванівна Андієвська – українська
письменниця, поетеса та художниця, що працює у стилі сюрреалізму та герметизму.
Сюрреалізм (фр. Surrealisme – надреалізм) – один із
найпоширеніших напрямів у сучасному мистецтві й літературі. Надреалізм – літературний
і мистецький напрям, що виник після Першої світової війни, на початку 20
століття головним чином у Франції.
Герметиз (італ. Ermetismo) – модерністська течія в
італійській поезії 1920-их-1950-их років, яка спиралася на принципи
«закритого», ізольованого від світу мистецтва.
«Паспорт поетеси»
• Дата, місце народження: 19 березня 1931 року,
м.Сталіне
(Донецьк)
• Національність: українка
• Громадянство: США
• Мова творів:
українська
• Стиль: сюрреалізм
• Жанр: поема, сонет, оповідання,
роман, казка, притча
• Творча спадщина:
Поетичні збірки
«Поезія» (Новий Ульм, 1951), «Народження ідола»
(Нью-Йорк, 1958), «Риба і розмір» (Нью-Йорк, 1961), «Кути опостінь» (Нью-Йорк,
1963), «Первні» (Мюнхен, 1964), «Базар» (Мюнхен, 1967), «Пісні без тексту»
(Мюнхен, 1968), «Наука про землю» (Мюнхен, 1975), «Каварня» (Мюнхен, 1983),
«Спокуси святого Антонія» (Мюнхен, 1985), «Вігілії» (Мюнхен, 1987),
«Архітектурні ансамблі» (1989), «Знаки. Тарок» (Київ, 1995), «Межиріччя» (Київ,
1998), «Сеґменти сну» (Мюнхен, 1998), «Вілли над морем» (Київ, 2000),
«Атракціони з орбітами й без» (Львів, 2000), «Хвилі» (Київ, 2002), «Хід конем»
(Київ, 2004), «Погляд з кручі» (Київ, 2006), «Півкулі і конуси» (Київ, 2006),
«Рожеві казани» (Київ, 2007), «Фульґурити» (Київ, 2008), «Ідилії» (Київ, 2009),
«Міражі» (Київ, 2009), «Мутанти» (Київ, 2010), «Ламані коани» (Київ, 2011),
Обкладинка збірки «Ламані коани» Емми Андієвської (Київ, 2011).
Коротка проза
«Подорож» (Мюнхен, 1955; Київ 1994), «Тигри»
(Нью-Йорк, 1962), «Джалапіта» (Нью-Йорк, 1962), «Казки» (Париж-Львів-Цвікау,
2000), «Проблема голови» (Львів, 2000).
Романи
«Герострати» (Мюнхен, 1971; Ізраїль, 2009)
«Роман про добру людину» (Мюнхен, 1973; Київ
1993)
«Роман про людське призначення» (Мюнхен, 1982;
Київ 1992)
«Лабіринт» (не завершений, фрагменти опубліковано
в 1988 році)
• Нагороди, відзнаки:
• 1984 – лауреат літературної премії Фундації Тетяни та Омеляна
Антоновичів за «Роман про людське призначення».
• 2003 – міжнародна літературна премія «Тріумф».
• 2009 – премія «Глодоський скарб».
Мистецтвознавці
Вона дуже подібна до своїх фото,
а водночас і до своїх картин. Це наче чарівна фея у премилому капелюшку, котра
завітала до вас у гості на горнятко кави й принесла з собою замість кількох
пиріжків величезний енергетичний заряд. Її невпинна активна жестикуляція,
виразна жива міміка, неперевершена гра голосом – все це створює феєричну театральну атмосферу
з навдивовижу органічною акторкою у головній ролі, а ім’я їй – Емма Андієвська.
Репродукція – фотографічне або поліграфічне відтворення
зображень творів живопису.
Кінематографи
Перегляд відеоролика «Очима культури»
«Поясніть вислів»:
Людина
може реалізуватися, роблячи добро, навіть якщо за це отримуватиме довбнею по
голові. Робити тільки добро, не очікуючи віддачі.
Я вважаю, що кожна людина – це супергеній, тільки
не кожна завдає собі труду розвинути це в собі.
Я - Емма Андієвська, яка охоче дала б вирвати з
грудей серце, аби Україна по-справжньому існувала. І все, що я творю, - для
України, для її людей...
Кожен є творцем власного життя. Вибір є і там, де
немає жодного вибору. Кожна людина, коли хоче чогось усім своїм єством, вона
цього обов'язково досягне. Справжня воля викристалізовує навколо себе події.
Навіть мачина може змінити. Провидіння не любить ледачих...
Найстрашніше не смерть, від неї й так ніхто не
втече, - не вигнання, не каторга, а коли істота, створена на Божу подобу, зі
страху за коротку секунду амебного животіння гасить у собі вічний вогник добра,
забуваючи, що Всевишній усе знає і все чує, навіть коли людині, затисненій,
завдяки власній слабодухості, з усіх сторін свинячими писками зла, в розпачі
ввижається, ніби Він осліп і Йому позакладало.
Людина до самої смерті має право вибору, що
здатне переінакшувати перебіг світових подій, хоча цим правом рідко хто
користується...
Теми та мотиви творчості
Поетична, прозова та художня
творчість Емми Андієвської тематично пов'язані. Деякі мотиви повторюються в
багатьох творах. У авторки відсутні типові народницькі мотиви патріотизму та
життя селянства. Часто героями творів є митці, науковці та винахідники.
Буття. В багатьох творах авторки постає
тема буття. Зокрема у поезії пропуск дієслів та яскрава образність покликані
підкреслити багато можливостей сприйняття буття.
Вибір. Емма Андієвська пропонує своєму
читачеві філософію вибору. Згідно з Андієвською, кожна людина здатна
реалізувати себе, роблячи свідомий вибір у житті. Тема вибору власного шляху у
житті представлена в «Романі про людське призначення».
Добро. Тема важливості творення добра
людиною без очікування результату розкрита в «Романі про добру людину» та «Романі про людське призначення».
Добро, за Андієвською, є шляхом межової самореалізації людини.
Круглий час. Теорія круглого часу Андієвської
висловлюється авторкою в багатьох творах. Згідно з цією теорією, минуле,
сучасне та майбутнє відбуваються одночасно. Таким чином, сам час не є лінійним
з одностороннім напрямком протікання, а натомість «круглим» і одночасним.
Україна. У своїх творах Емма Андієвська
сприймає Україну в метафоричній формі – як українське світобачення представлене
власне Еммою Андієвською. Тема України та українського народу знайшла вираження
в двох останніх романах авторки: «Романі про добру людину» та «Романі про людське призначення».
Обидва твори мають епічний характер та зображують українців, які опинилися в
еміграції у світовому контексті. Дія обох філософських романів з фантастичним
сюжетом розвивається в різних кутках світу, де перебували українські емігранти
а також у таборах для переміщених осіб. Романи містять
різке засудження утисків українців. Авторка часто згадує Голодомор та знищення інтелігенції радянською владою.
Підготовка до сприймання казки-притчі
У Емми Андієвської є цикл не
зовсім звичайних казок-притч, об'єднаних спільним початком і закінченням.
Казки були опубліковані разом у
2000 р. видавництвом «Зерна» і частина казок була видана видавництвом
«Піраміда». Частина казок також опублікована у книжці «Джалапіта», виданій у
2006 р. львівським видавництвом «Піраміда».
Збірка казок містить вісімнадцять
оповідань. Перед самими казками, між ними та після них відбувається розмова між
шакалом та консервною бляшанкою. Ці двоє, зустрівшись ввечері, домовляються
розповідати один одному казки. Вони почали розмовляти про те, що люди їх не
розуміють, забувають, «що речі, які перебувають в людському оточенні,
олюднюються», теж мають душу. При цьому шакал розповідає казки із сумним
закінченням, а бляшанка – казки із щасливим кінцем. Кожну розказану казку обоє
коментують та інтерпретують її мораль по своєму.
Як і в багатьох інших творах
Андієвської, в казках відбувається олюднення речей. Шакал та бляшанка
обговорюють власне уподібнення до людей.
Робота над змістом твору
Аналізуючи твір, ми спробуємо дати
відповідь на проблемне питання:
«Мовчить
як риба. Коли вживають цей вислів? Чи згодні ви з тим, що риби мовчать? Тоді як
вони розуміють одна одну?»
Виразне читання казки. Обмін
враженнями.
Бесіда:
1. Що вам сподобалося?
2. Що не сподобалося?
3. Що видалося дивним, незрозумілим, шокуючим?
Словникова робота.
Бляшанка – банка із жерсті.
Шакал – невеликі або середні за розміром хижаки,
що харчуються падлом і рештками. Їх довгі ноги і вигнуті ікла пристосовані для
полювання на невеликих ссавців, птахів та плазунів. Здатні підтримувати
швидкість 16 км /год тривалий час. Найактивніші в сутінках.
Жанрова специфіка твору
Казка –
фольклорний розповідний твір про вигадані, а часом і фантастичні події.
Притча – невелике оповідання, яке містить
повчання в алегоричній формі. В притчі події підпорядковані повчальній частині.
Притча схожа на байку. Однак смисл притчі більш значимий: вона ілюструє важливу
ідею, торкаючись проблем моралі, загальнолюдських законів. Притча часто служить
для прямої настанови читачу щодо поведінки, вчинків.
«Подумаймо разом»
1.Як ви гадаєте, чи така пригода
може відбутися насправді? («Займи
позицію»)2. Дочкою чи сином була «говорюча риба»? Чому ви так думаєте?
3. Чому
батьки журилися через дар своєї дитини?
4. Які
особливості «жіночої» поведінки втілено в казці?
5. Чи
слушно вважати ці особливості чеснотою або вадою? Чому?
6. Чи зустрічали ви у житті людей, подібних до говорющої риби?7. Чи у вас є часточка від говорющої риби?
8. Який висновок можна зробити з цієї історії?
9. Як розкрита тема добра у творі?
Ідейно-тематичний аналіз казки
Тема – життя риби, яка була не такою, як
всі.
Ідея – трагедія індивідуальності, яка
не підозрює про свою не пересічність; роль дружби в житті людини.
Проблематика твору
-
Індивідуальності;
-
Дружби;
-
Буденності;
-
Добра;
-
Взаєморозуміння.
IV.
Закріплення
вивченого матеріалу
Перевірка засвоєння змісту казки
(Клоуз-тест):
1. Де жила
рідня балакучої риби?… (в блакитних
водостях).
2. Кого не знайшлося говорющій
рибі і в іншому тaбуні? … (співрозмовникa).
3. Що робила бaлaкущa рибa, говорячи без упину? … (зaвaжaла рибaм зосередитися, a це порушує
гідність риб'ячу).
4. Хто одним мaхом виніс її нa берег?... (виводок оселедців).
5. Що робив рибалка, коли щaстило добре продaти вилов?... (рибaлкa приносив пляшку винa, і вони удвох розпивaли її по чaрці, приємно гуторячи).
6. Кому сказала риба: Я йду до рибaлки в гості?... (сонцю).
7. Які дивні звички мaли люди? … (вони
не вітaються й не помічaють інших).
«Поясніть вислів»
·
З тим, що носиш у душі, не вільно ні з ким ділитися, окрім хібa нaйближчого
приятеля;
·
Не доцільно шукaти скaрбу тaм, де ти його не зaкопaв.
V. Підсумок уроку. Оцінювання учнів.
Технологія «Незакінчене речення»:
Читаючи казку «Говорюща риба», я відчув …
здивування, біль.
Читаючи казку «Говорюща риба», я побачив … рибу,
рибалку, консервну бляшанку, шакала.
Читаючи казку «Говорюща риба», я зрозумів …
Дерево міцне корінням, а людина – друзями. Не одяг прикрашає людину, а добрі
діла.
VI.
Домашнє
завдання
Середній рівень:
Намалювати ілюстрації до твору.
Достатній рівень:
Скласти за казкою «Говорюща
риба» колаж, акровірш, сенкан (Додаток №
1).
Високий рівень:
Прочитати українську народну казку Подніпров’я
(Наддніпрянщини) «Чому риби мовчать» (Додаток
№ 2) , написати власне висловлювання на тему: «Чому мовчать риби?»
Додаток № 1
Риба
Балакуча, добра
Шукала, допомагала, вірила
Відрізнялaся від інших голосом
Дружба
Додаток № 2
Чому риби мовчать
Українська
народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)
Давно-предавно жив на світі карась і був він
такий цікавий, що до всіх липнув із розпитуваннями. Підпливе до мами і питає:
— Мамо, а чого ми живемо у воді, а не на суші?
Мама ж тільки плескала хвостом і мовчала. Тоді
карась плив до батька і питав його:
— Тату, а чого ти не літаєш, як білі пташки над
водою?
Батько сердито відвертався і також мовчав, бо
вважав, що кращого за воду нічого немає і не може бути на світі. А цікавий
карась плив далі й далі і у кожного, кого зустрічав, щось питав. У поважної
тітки Сомихи питав, чого вона така вусата, а в дядька Вугра — чого він такий
довгий. Та риби відмахувались від прилипка і мовчали.
Якось карась побачив старого мудрого щупака. Йому
вкрай захотілось довідатись, чого той щупак увесь у плямах і навіщо йому такі
гострі зуби.
— А чого це тебе так цікавить? — несподівано для
карася спитав раптом щупак.
Карась задумався. А й справді, навіщо йому все це
знати? І поки він думав, щупак хап і проковтнув карася. Його зовсім не
цікавило, якого карась кольору і чи є в нього зуби.
Відтоді карасі нікого ні про що не питають, а
полюбляють мовчати і ховатись від щупаків. Їм ніколи розмовляти, адже і свого
клопоту вистачає.
Ось так і живуть риби мовчки. Тільки
коли-не-коли, як утрапить котра на гачок і спритний рибалка витягне її із води,
риба починає проситися, щоб її випустили. Але ніхто не розуміє риб’ячої мови,
тому й думає, що вона просто хапає ротом повітря.
Література
1.
«Буття
прочинилося навстіж…» Емма Андієвська: до 80-ліття з дня народження.:
біобібліогр. покажч. / уклад. О. Круківська; ред. С. Чачко ; ДЗ «Держ. б-ка
України для юнацтва». — К., 2011. — 52 с. [1]
2.
Емма Андієвська: Життя і творчість : біобібліогр.
покажч. / уклад. О. В. Кучерява; наук. ред. О. В. Башун; авт. вступ. ст. О. Я.
Гросов ; Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської. — Донецьк : Сх.
вид. дім, 2008. — 79 с.
3.
Стех М. Р. «Іншим обличчям в потойбік…» – поезія і проза Емми Андієвської / М. Р. Стех // Кур’єр Кривбасу.
– 2004. – № 170. – С. 85.
Інтернет-ресурси:
хзззззззззззззззззззззззззззз
ВідповістиВидалити