Сторінки

вівторок, 23 травня 2017 р.

Понад тисяча одинадцятикласників Кропивницького сьогодні здаватимуть перше ЗНО

Сьогодні, 23 травня, проходе перший тест зовнішнього незалежного оцінювання знань (ЗНО) майбутніх абітурієнтів. Складати ЗНО одинадцятикласники будуть з української мови та літератури.

Як повідомила “Акулі“ начальник управління освіти Кіровоградської міськради Лариса Костенко на ЗНО з української мови та літератури зареєструвалося 1200 учнів 11 класів міста Кропивницького.
Здавати ЗНО майбутні абітурієнти почнуть сьогодні об 11.00 




середу, 17 травня 2017 р.

День вишиванки

День вишиванки в Україні у 2017 році припадає на 18 травня. У це свято українці одягаються у вишиванки та прогулюються своїми містами.
Всесвітній день вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. День вишиванки не має ніякого політичного підґрунтя, свято покликане популяризувати українську культуру і традиції.

День вишиванки: історія свята

Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету у 2006 році. Її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку. Того року у вишиванки вдяглися кілька студентів та викладачів Чернівецького університету, тепер це свято набуло міжнародних масштабів.
Дата поки що не офіційна, це відносно нове народне свято. Але масштаби поширення традиції носити вишиванку вражають: такого розмаїття вишиванок, як у третій четвер травня, ви не побачите ніде.
День вишиванки у Києві
На День вишиванки у містах організовують марші у вишиванках
У цей день організовують цікаві конкурси у мережі, наприклад, "Найкраща вишиванка" або "Найкраще фото" у вишиванці. У 2015 році була започаткована акція "Подаруй вишиванку захиснику", яка набула світових масштабів – у ній взяло участь близько 50 країн світу. Вишиванки передали бійцям АТО, які брали участь в бойових діях на Донбасі.
У цей день фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а й далеко за кордоном.

Історія вишивки та традиції

Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Особливого ж значення набула в останні кілька століть. Переважно, вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг. Найбідніша дівчина мала 30-40 сорочок, середнього достатку 50-70 сорочок, а багата – 100 і більше.
За повір'ям, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її ще не народжене дитя.
У вишивці сакральне значення має все — від ниток, походження тканини до орнаменту, кількості стібків і кольору. Найдавнішою є вишивка білим по білому. Але рукоділлю передувала довга процедура. Нитки вибілювали 3 роки.
Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка теж символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї. Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю, життя та волю в орнаменті вишиванок.
Кожен регіон мав свої візерунки. Легко впізнати Борщівську вишиванку з Тернопільської області. Тут переважає чорний колір. Існує легенда, під час татарського набігу загинули всі місцеві чоловіки, тож жінки з навколишніх сіл заприсяглися впродовж 7 поколінь вишивати тільки чорні сорочки.
Борщівська вишиванка
Борщівська вишивка чорними нитками
Буковинська сорочка завжди з яскравими квітами. Космацька – з помаранчевими та жовтими барвами. Полтавчани люблять вишивати білим по білому.
Мали вишивальниці й своє свято – День Варвари 17 грудня. В цей день не можна було ні прибирати, ні прати, ні глину місити, а тільки вишивати.

Мода на вишиванки

У 19-му столітті Іван Франко почав поєднувати вишиванку з європейським костюмом і започаткував своєрідну моду.Сучасники згадували: "Де б він не з'являвся, неодмінно привертав увагу своїм піджаком та вишиваною сорочкою поміж пишних комірців та краваток".
День вишиванки в Україні
Українська вишиванка відома в цілому світі
У кінці 19 століття про український традиційний одяг заговорила вся Європа, яку важко чимось здивувати. В 1876 році Олена Пчілка видала альбом українських вишивок. Українські орнаменти зачарували тамтешніх модниць, а в самій Україні розпочалися перші наукові дослідження вишивки.
Зараз елементи української вишиванки використовують у своїх колекціях визнані у світі модельєри та модні доми – Жан-Поль Готьє, Джон Ґальяно, Gucci, Valentino, Dolce & Gabbana. А в 2015-му американський Vogue опублікував статтю, в якій назвав українську вишиванку одним з головних трендів сезону.

Міжнародна конференція

16 травня 2017 року в інституті відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Тенденції розвитку соціального служіння в Україні: історія, практика, стан і перспективи». 


До початку роботи конференції учасники завітали до храму рівноапостольних святих Кирила та Мефодія для звершення молебня на початок доброї справи. Молебень очолив протоієрей Сергій Ющик разом з протоієреєм Іваном Шемедюком та ієреєм Віталієм Ігнатьєвим.
У роботі науково-практичної конференції взяли участь представники духовенства храмів Кіровоградської єпархії Української Православної Церкви, досвідчені практики галузі соціальної роботи, провідні науковці навчальних закладів Кіровоградщини, зокрема Кіровоградської обласної громадської організації матерів дітей-інвалідів та інвалідів «Серце матері», Кіровоградського обласного госпіталю для ветеранів війни, Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка та багатьох інших.
Під час урочистого відкриття конференції з вітальним словом до учасників звернувся директор ПВНЗ «Кропивницький інститут державного та муніципального управління», доктор юридичних наук, доцент Литвин Іван Іванович, який зазначив, що такі заходи сприяють поглибленню діалогу між духовенством і науковцями та підвищують інтерес до ролі наукових досліджень у формуванні духовно-моральних та соціальних цінностей. Протоієрей Сергій Новак зачитав вітальне слово від високопреосвященнішого Іоасафа, архієпископа Кіровоградського і Новомиргородського, у якому висловив побажання усім учасникам конференції Божого благословення та закликав слідувати шляхами благодійників. Побажавши учасникам плідної та творчої праці, заступник директора з навчально-методичної та наукової роботи, кандидат юридичних наук, доцент Шаркова Ганна Юріївна запропонувала регламент для виступів та питань до доповідачів на пленарному засіданні.
Під час пленарного засідання з числа запрошених гостей виступили: перший проректор Київської духовної академії і семінарії, кандидат богословських наук, професор протоієрей Сергій Ющик; старший помічник ректора з навчально-методичної роботи Київської духовної академії і семінарії, кандидат богословських наук, професор Архімандрит Сильвестр (Стойчев); професор Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, доктор педагогічних наук Барно Олександр Миколайович; завідувач навчальною частиною недільної школи імені св. Луки Кримського Свято-Єлисаветинського чоловічого монастиря Коваленко Надія Миколаївна; завідувач кафедри філософських та гуманітарних дисциплін ПВНЗ «Кропивницький інститут державного та муніципального управління», кандидат філософських наук, доцент, ієрей Ігнатьєв Віталій Аркадійович.
Архімандрит Сильвестр (Стойчев) у своїй доповіді «Формування суспільної думки Православною Церквою на сучасному етапі» звернув увагу учасників конференції на те, що православ’я як традиційна релігія недостатньо представлена в сучасних інформаційних ресурсах, що вимагає нових підходів до підготовки молодих священників і церковних інститутів, які могли б виробити сучасні методи діалогу з суспільством.
У доповідях Ігнатьєва В. А. («Проблема формування відносин між теологією і філософією»), Коваленко Н. М. («Особенности обучения и воспитания детей в условиях современной воскресной школы»), Колєвої Г. М. («Організація роботи психологічної підтримки та реабілітації учасників АТО в Кіровоградському обласному госпіталі для ветеранів війни на прикладі роботи Центру медико-психологічної реабілітації КОМПАС») розглядалися актуальні питання стосовно важливих духовно-моральних проблем, і саме тому викликали жваві дискусії.
Під час роботи конференції були розглянуті різні аспекти діяльності Церкви, зроблені нові акценти, висловлені слушні пропозиції, які варто враховувати під час подальших досліджень.
Після пленарного засідання учасники конференції продовжили роботу в режимі секційних засідань.
Робота конференції переконливо продемонструвала, що обрана тема «Тенденції розвитку соціального служіння в Україні: історія, практика, стан і перспективи» є плацдармом для подальшої співпраці й обміну думками між духовенством, науковцями та досвідченими практиками з різних міст України. У зв’язку з актуальністю порушених питань за результатами конференції підготовлено та схвалено рекомендації, які затверджені в Резолюції конференції, а також друкований збірник тез доповідей учасників конференції.