ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

Тема: Крістіне Нестлінґер. «Конрад, або Дитина з бляшанки». Незвичайність образу Конрада, риси його характеру. Конрад і його становлення у світі.

Мета: розповісти про життєвий і творчий шлях поетеси, розкрити основні події сюжету твору, виявити риси характерів героїв у життєвих випробуваннях;

осмислити поняття «добро» і «зло»;   порівняти образи дітей у творі, висловити власне ставлення до них; розвивати навички виразного читання, коментування, зв’язного мовлення; виховувати позитивні риси характеру, активну життєву позицію, оптимістичний світогляд.

Тип уроку: урок формування знань, умінь, навичок (з ІКТ-супроводом).

Методи, прийоми, форми роботи на уроці: проблемне питання, «Займи позицію», сенкан, «Незакінчене речення»

Клас: 6

Обладнання: фото Крістіне Нестлінґер, тексти Крістіне Нестлінґер «Конрад, або Дитина з бляшанки»,  ілюстрації до твору, комп’ютер, проектор, мультимедійна презентація.

Епіграфи:

Идеал - это путеводная звезда.

Без нее нет твердого направления, а нет направления - нет жизни.

Л. Толстой

Существенная часть нашего совершенства состоит в том,

чтобы замечать наши несовершенства.

Ф. Ламотт-Левайе

Очікувані результати:

·        знатиме життєвий і творчий шлях Крістіне Нестлінґер;

·        розкриватиме ідейно-художній зміст та актуальність твору, його сюжетно-композиційні особливості, систему образів, жанрову своєрідність.

Підготувала:

вчитель світової літератури

 гімназії № 9

Кіровоградської міської ради

Кіровоградської області

Дуняшенко Наталія Василівна

Хід уроку:

I.                  Організаційний момент

Вчитель:

Усі сідайте тихо, діти.

Домовляймось – не шуміти,

Руку гарно підіймати,

На уроці не дрімати,

А знання мерщій хапати –

Щоб не було нам мороки.

Всі готові до уроку?

Тож, гаразд. Часу не гаймо

І урок наш починаймо.

II.               Мотивація навчальної діяльності

Вчитель:

Книги для дітей – це моделі людського життя. Хороша дитяча книга має допомагати дитині у розв’язанні реально існуючих конфліктів, повинна не відводити юного читача у світ пустих ілюзій, не викликати сліз безсилля, а підбадьорювати і вчити з оптимізмом дивитися у майбутнє, стимулювати до активних дій, виховувати волю, відповідальність, любов і доброту. І мета та завдання саме дитячої книги – уберегти майбутнього дорослого від песимізму, буденної рутини, навчити розуміти та берегти красу і добро, вміти критично сприймати дійсність – бути дієвою творчою особистістю. Адже, бездіяльність означає поразку, а джерело надії — це активна фантазія і дії, а не ілюзорні повітряні замки. Отож, починаймо…

III.       Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

Вчитель:

Сьогодні ми з вами поговоримо про неідеальність ідеального, улюблену тему Крістіне Нестлінґер.

Ідеальний світ, ідеальний день, ідеальні друзі, ідеальний будинок, ідеальна дитина...Цього не існує. На щастя. Бо що таке ідеальність як не суцільний суб’єктивізм плюс кілька загальноприйнятих стереотипів? Якщо дитина – то слухняна, ввічлива, тиха, робить те, що кажуть дорослі, не шумить, не бігає, не ламає речі, розумна, добра, відмінно вчиться... Більше схоже на шаблонного казкового героя-замальовку чи робота, позбавленого власних рис, проте повністю збігається з дорослим уявленням про ідеальну дитину.

          Аналізуючи твір, ми спробуємо дати відповідь на проблемне питання:

Чи легко бути ідеальним в неідеальному світі?

Біографи розповідають про життєвий і творчий шлях поетеси, демонструють заздалегідь підготовлену презентацію (Слайд 1-5 )

Анкета письменника: (асоціативний рядок)

1.     Країна:

2.     Дата, місце народження:

3.     Навчання:

4.     Творча спадщина:

5.     Нагороди:

Вчитель:

У чому полягає таємниця успіху письменниці та актуальності її творів для сучасних читачів, адже перші її книжки вийшли понад сорок років тому? (Чудове почуття гумору авторки; Вона відчуває і розуміє проблеми, страхи та комплекси своїх персонажів, і, допомагаючи долати їх власним героям, допомагає тим самим і читачам)

Робота над змістом твору

Слово вчителя

 Штучно створений хлопчик зазнає неймовірних пригод, перш ніж пристосовується до дійсності. Конрад – незвичайний хлопчик. І навіть не тому, що до пані Бартолотті його приніс поштар у здоровенній бляшанці. А через те, що Конрад занадто чемний, слухняний, страшенно нудний і зовсім не має друзів. Тож пані Бартолотті та її сусідка дівчинка Кіті конче мають перетворити ідеальну дитину на нормального хлопчика. Хоча б для того, щоб Конрада не віддали іншим батькам…

        - Чи всі прочитали твір?

Бесіда:

1.     Що вам сподобалося?

2.     Що не сподобалося?

3.     Що видалося дивним, незрозумілим?

Жанрова специфіка твору

Повість – це епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.

Сюжет повісті

Одного разу пані Берта Бертолотті отримує поштою семирічного хлопчика з бляшанки Конрада, зробленого на заводі. Там дітей роблять ідеальними і перш, ніж надіслати батькам, кілька разів тестують. Певне, мають свої шаблони і тому налагодили виробництво досконалих дітей. Конрад – ідеальний: чемний, сумлінний, розумний і чесний, але від цього страшенно нудний. Довершений Конрад збиває з пантелику свою нову мама і зовсім не має друзів. Цікаво, що сама пані Бертолотті ідеальною мамою бути не може, якщо брати все ті ж стереотипні шаблони «материнської ідеальності». Вона курить цигарки, вельми, коли натужно думає, полюбляє нездорову їжу, неохайна, розсіяна, вона пише собі нагадування помадою на дзеркалі і розкидає по хаті речі. Все те, чому зазвичай ідеальні мами оголошують нещадну війну.

Втім, яскрава індивідуалістка пані Берті Бартолотті абсолютно щаслива і живе в гармонії з собою. Неідеальна для інших, вона ідеальна для самої себе. Отримавши випадково дитину, вона проти волі стикається з паралельним світом, де всім заправляють запрограмовані «треба», «можна», «не можна» і десятки правил – і все це в голові однієї дитини. В той час як сама пані Берта живе за своїми «хочу» і «не хочу». Схоже навіть, що це Конрад вчить Берті бути справжньою мамою, а сама Берті більше схожа на дитину. Берті сама поводиться, думає, приймає рішення як дитина, в той час як Конрад мислить абсолютно по-дорослому. Контрастна і парадоксальна ситуація. Втім, авторка часто в своїх книгах виписує самостійних, серйозних дітей та «здитинілих» дорослих. Міняючи таким чином їх місцями, вона дає змогу краще розуміти мотиви вчинків один одного. 

Пані Бертолотті неідеальна і зовсім не знає, що потрібно робити. Накупивши Конрадові іграшок і морозива, вона забуває купити зошити і олівці до школи. Проте це її не засмучує, адже в житті дитини є речі значно важливіші за якісь там олівці.

Втім, є в книзі і інший герой – антогоніст Бертолотті. Це аптекар пан Егон, який дружить з Берті і береться виховувати Конрада на свій манер – йому страшенно імпонує, що хлопчик такий правильний, і тому пан Егон всіляко підтримує його в цій ідеальності.

Виходить - з одногу боку самодостатня, епатажна, яскрава індивідуалістка пані Берті Бартолотті, з іншого – педантичний, банальний і нудний аптекар пан Егон. Два різні світи і два різні уявлення про ідеальну дитину. Вони отримують початковий матеріал, з якого їм доведеться «виліпити» справжню людину, особистість. От тільки пана Егона влаштовує вже те що є, а пані Берті – ні.

Протягом всієї книги Конрад розвивається як справжня дитина, відходячи від шаблону «досконалості». В цьому йому допомагає звичайна дівчинка Кіті, яка може і схитрити, і школу прогуляти, якщо потрібно. Втім, окрім неї в Конрада немає в школі друзів, бо попри те, що вчителька вважає його «справжнім скарбом», діти його не люблять - він і не підказує, і розказує вчительці, хто прогулює або списує. Але не тому, що він погана дитина, а тому що це «правильно» - так його запрограмували. Врешті-решт Конраду вдається стати звичайною дитиною, що не робить його гіршим, а додає індивідуальності.

Ідейно-тематичний аналіз повісті

Тема – пригоди штучно створеного хлопчика в реальному світі.

Ідея – слухняним бути потрібно вміру, що "закладати" вчительці однокласників - ще не значить бути чесним і сумлінним, а значить не мати в майбутньому друзів в класі, що якщо дуже хочеться морозива, то чому б його не з'їсти…

Проблематика твору

-         Батьки і діти

-         Добро і зло

Система образів

Пані Берті Бартолотті:

1.     Після чого пані Бартолотті звикла виконувати доручення й накази?

 Пані Бартолотті звикла виконувати доручення й накази тільки після того, як почує «дитино моя».

2.     Які дні були в пані Бартолотті?

 Бо в неї були молоді й старі дні. Сьогодні їй випав молодий день, вона була задоволена своїм обличчям.

3.     Скільки їй було років ?

Скільки їй було років, пані Бартолотті нікому не казала, тому ніхто й не знав цього. І тому вона була різного віку.

4.     Чим займалася пані Бартолотті ?

Пані Бартолотті ткала найкращі і найбарвистіші в місті килими.

      Пані Бартолотті — митець. Справжній митець! Її килими — мистецькі твори. Тому вони  такі дорогі!

5.     Якого коника вона мала?

Справа в тому, що пані Бартолотті мала коника: страшенно любила різні купони, бланки замовлень, безкоштовні й дешеві пропозиції.

6. Що любила пані Бартолотті  ще дужче, ніж кукурудзяні палички?

       Солону яловичину пані Бартолотті любила ще дужче, ніж кукурудзяні палички.

7.     Чому на пані Бартолотті люди зацікавлено позирали?

Проте пані Бартолотті вже звикла, що люди позирають на неї зацікавлено. Вона майже завжди надягала на себе щось таке, що людям здавалося дивним. Воно не пасувало або до пори року, або до обставин. Наприклад, пані Бартолотті могла піти грати в теніс у чорних штанях, а в оперу — в джинсах. До молочної крамниці вона ходила в довгій шовковій сукні, а в кіно — в альпіністських штанях.

8.     За що їй було дуже шкода себе?

 Їй було дуже шкода себе, бо прибирання вона вважала за найгіршу в світі роботу.

9.     За що пані Бартолотті мешканці будинку вважали химерною особою?

 Пані Бартолотті взагалі мало розмовляла з мешканцями будинку, бо вони не дуже хотіли розмовляти з нею. Мешканці будинку вважали пані Бартолотті химерною особою. Через її чудернацький одяг. І через те, що вона надто яскраво малювала обличчя. І через те, що часто розмовляла на сходах сама з собою.

Сходинки материнства пані Бартолотті (опорна схема)

Самотність

(жила сама для себе)

        Здивування

        (отримала посилку)

   

                Розгубленість

                (не знала, як поводитися з семирічними дітьми) 

                       Байдужість

                       (їй було однаково, як навчається Конрад)

                                   Схвильованість + рішучість

                                  (нам треба змінити їхній виріб так, щоб вони й самі його не                                        впізнали)

Пан Егон:

-         І двічі на тиждень приятелював із пані Бартолотті.

-         Приятелювали вони лише у вівторок і в суботу.

-         Пан Егон був у чорному костюмі й сірій краватці. В руці він тримав букетик фіалок.

-         … не така пісна зануда, як Егон. Приятелем два дні на тиждень він іще може бути, але ж не батьком!

-         Клієнти знали пана Егона як спокійну, привітну людину й тепер неабияк дивувалися, бо він просто кидав їм ліки і здачу на прилавок, не відповідав на привітання, не питав про їхнє здоров’я.

Конрад (цитатна характеристика):

-І тепер пані Бартолотті була страшенно злякана. Вона бачила золоті зірки, за ними — синювато-золотаву імлу, за імлою — нижню частину бляшанки, а в бляшанці — верхню частину зморщеного карлика. Бачила його зморщену, як сушене яблуко, голову, зморщені руки, зморщену шию і зморщені груди. Потім побачила й зморщений живіт, бо карлик, що, мабуть, сидів у бляшанці, тепер підвівся на ноги.

-Перед нею тепер стояв хлопчик, якому можна було дати років сім. У нього була гладенька, ніжна дитяча шкіра здорового, смаглявого кольору, рожеві щоки, блакитні очі, білі зуби й біляві кучері. Він був голенький.

         - Пан Егон побачив Конрада в блакитній шапочці з золотим дзвоником. Очі в нього були широко розплющені, рот розтулений, вуха червоні, мов буряк, русяве волосся, що вибилося з-під шапочки, розкуйовджене, а вказівний палець правої руки притиснутий до кінчика носа. Надзвичайно вродлива, мила, беззахисна дитина.

- Йому, сказав він, завжди тяжко від того, що заборонене. Це в нього закладено.

- …виявився дуже спритним. Він перший дострибав у мішку до дверей спальні, єдиний доніс у ложці яйце до кухняних дверей і єдиний не розхлюпав ані краплі води з повної склянки, поки доніс її до дверей ванної.

«Займи позицію»: Чи легко бути ідеальним в неідеальному світі?

Ідеал - досконале втілення чого-небудь, довершений взірець.

Ідеальний - досконалий, взірцевий, бездоганний.

Ідеальність Конрада:

 - Треба мати співчуття до тварин!

 - Солодощі ввечері, перед сном, дуже-дуже шкідливі

       - Вчуся рахувати, — відповів хлопець. — Я ж бо завтра піду до школи. Тому хочу приготуватися як слід.

 - Але ж треба все з’їсти, що покладено на стіл, а особливо те, що покладено на тарілку.

       - Він почав із натяків: мовляв, батьки повинні миритися між собою, так краще для дітей, і якщо батьки сваряться, то здебільшого винні обоє. А ще сказав, що всі люди різні й треба бути поблажливим до своїх ближніх.

       -  Крім того, Конрад знав, як треба писати кожне слово. І писав дуже гарно, вмів, читаючи вголос, правильно ставити наголос У реченні, не крутився на місці, ніколи не балакав і не їв на уроках, не жував гумки, дивився тільки на пані Штайнц і уважно слухав її.

Самостійна робота учнів: скласти сенкан до образу головного героя твору

Зразок:

Конрад

Чудовий, дивний

Цікавиться, навчається, намагається

Він палав бажанням переучуватись

Дитина

IV.           Закріплення вивченого матеріалу

Вчитель:

Чому ж напівказковий сюжет повісті «Конрад, або Дитина з бляшанки».        

видається читачам різного віку таким смішним? (Письменниця гіперболізує ідею чемної, такої любої батькам дитини аж до гротеску. Вона показує, що такий нібито бажаний для батьків «скарб» може бути хіба що результатом технічного винаходу. Конрад знає, що варто, можна і потрібно робити хлопчикові його віку, а його новоспечена мамуся пані Бартолотті – курить і лається, мов швець, усіляко балує його та, схоже, не має жодного уявлення про педагогіку. Проте при всіх її дивацтвах і кумедних рисах, вона справді може дати і дає те, що потрібно кожній дитині: щиру любов).

Самостійна робота: Оживіть ілюстрацію (інсценізація фрагмента твору «Життя-буття пані Бартолотті», «Іменини Кіті»)

        

Робота в парах: Скласти опорну схему: «Світ дорослих та світ дітей у творі     «Конрад, або Дитина з бляшанки».  

Кросворд «Чи уважні ви?»: розгадайте кросворд, прочитаєте ім’я головного героя твору?       

1.     Кого побачила пані Бартолотті в бляшанці? (Карлика)

2.     Скільки у ванній пані Бартолотті плавало золотих рибинок? (Одинадцять)

3.     Місце народження хлопчика? (Невідоме)

4.     Чиєї пані був гордістю білий килим? (Рузіки)

5.     Ім’я дядька пані Бартолотті? (Алоїз)

6.     Яким був головний герой повісті? (Дивним)

V.     Підсумок уроку. Оцінювання учнів

Вчитель:

Книга цікава не тільки дітям, а й дорослим. Вона  показує світ дорослих та їхнє сприйняття дітей. В той же час, вона розкриває мотиви деяких вчинків дорослих, що дає змогу дітям краще розуміти батьків і сприймати їх такими, якими вони є. Написана живою мовою, маючи динамічний сюжет та вдало перекладена Євгеном Поповичем, книга вчить, що концентрована ідеальність – абсолютно неідеальна і що на те ідеали і потрібні, щоб бути недосяжними.

«Незакінчене речення»:

«Для мене сьогодні важливим було...»,

«Сьогодні я навчився...»,

«Мені хотілося в майбутньому навчитись...»;

VI.      Домашнє завдання

Середній рівень: Дати усну відповідь на питання: Чому ми прагнемо ідеалу?

Достатній рівень: Написати твір-прогнозування: «Яким став Конрад?»

Високий рівень: Дослідницька робота: Роль кольорової гами у творі.

-           Скільки кольорів та їх відтінків використала поетеса? З якою метою?

Бібліографія:

1. Програма СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА 5-9 класи

Авторський колектив: д.філол.н., проф., зав. кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка  О.М. Ніколенко (керівник колективу), к.пед.н., головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і наук, молоді та спорту України  К.В. Таранік-Ткачук, зав. сектору Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН молодь спорту С.П. Фоміна, зав. навчально-методичного кабінету світової літератури та російської  мови Кіровоградського ОІППО імені В. Сухомлинського  О.В. Ревнивцева, учитель-методист гімназії № 117 імені Лесі Українки м. Києва Т.П. Сегеда, учитель-методист спеціалізованої школи № 80 м. Києва Н.В. Онищенко.

2.     Крістіна Нестлінгер. Конрад, або дитина з бляшанки. – К., 1988. – С. 158.

3.     Давидюк Л. Крістіне Нестлінгер : [короткі відомості] / Л. Давидюк // Зарубіжна літературна казка : навч. посіб. / Л. Давидюк, О. Задорожня. – К., 2003. – С. 29.

4.     Костецький А. «Діти –  люди, як і всі…» / А. Костецький // Почат. шк. – 2001. – № 12. – С. 74–75.

5.     Костецький А. Діти – люди, як і всі…: [Крістіне Нестлінгер] / А. Костецький // Пригоди славнозвісних книг / А. Костецький. – К., 2005. – С. 199–206.

6.     Півнюк Н. Привернути увагу п’ятикласників до сучасної дитячої літератури : матеріал для вчителя до вивч. теми «Із дитячої літератури ХХ–ХХІ ст.» : [Крістіне Нестлінгер] / Н. Півнюк // Всесвітня л-ра в серед. навч. закл. України. – 2006. – № 5. – С. 34–40.

http://metodportal.net/node/46607